Войнаровський В.Р., Кравченко О.В., Нестерчук М.В., Рощiна С.П., Стародуб П.П.

ПРАКТИКА ВПРОВАДЖЕННЯ АВТОМАТИЗОВАНИХ IНФОРМАЦIЙНИХ СИСТЕМ МЕДИЧНОГО ДОКУМЕНТООБIГУ
ДЛЯ ПОТРЕБ ЛIКУВАЛЬНО-ПРОФIЛАКТИЧНИХ ЗАКЛАДIВ (АIС МЕД  "ТАЛАН")

• системність;
• комплексність;
• узгодженість;
• додержання національних і міжнародних стандартів;
• технологічність;
• інформаційна доступність;
• функціональність;
• адаптивність;
• безпечність;
• масштабованість;
• єдиний інформаційний простір

• Талон медичного профілактичного огляду" - використовується при проходженні планового медичного профілактичного огляду;
• Талон амбулаторного обстеження осіб по кабінету" - використовується лікарем при прийомі пацієнтів, які звернулися не за лікуванням консультація, оформлення довідок, санаторно - курортної путівки та інше);
• Талон диспансерного пацієнта" - талон амбулаторного пацієнта, який знаходиться під диспансерним наглядом.

• збереження установлених правил створення, руху, виконання, організації зберігання медичних документів;
•  збереження на початковій стадії впровадження системи паралельного і взаємодоповнюючого існування "паперового" і електронного медичного документообігу, з наступним переходом до безпаперової технології;
• організація ведення і використання банків та баз даних актуального призначення;
• забезпечення комплексного планування та організації медичних профілактичних оглядів, диспансеризації, флюорографічні профілактичні оглядів і щеплень; автоматизація отримання медичної статистичної звітності;
• опрацювання інформаційних ресурсів медичного закладу на всіх посадових рівнях;
• автоматизація інформаційної технології ведення і використання амбулаторних карт та історій хвороби; автоматизація інформаційної технології комплексного планування та організації медичних профілактичних оглядів і диспансеризації;
• автоматизація інформаційної технології медичної статистичної звітності;
• автоматизація інформаційної технології опрацювання інформаційних ресурсів медичного закладу на всіх посадових рівнях;
• забезпечення різноманітного рівня доступу до інформаційних ресурсів і відповідальності за внесену інформацію;
• оперативне відображення медичної інформації про пацієнта в різноманітних формах із метою надання інформаційної підтримки лікаря при діагностиці і лікуванні;
• забезпечення умов фахового росту лікарів і сервісу в їх організаційній і лікувальній діяльності; забезпечення умов безперервності інформаційного аспекту діяльності медичного закладу у зв'язку з переходом на розподілену комп'ютерну технологію;
• забезпечення умов для прийняття об'єктивних рішень по навантаженню спеціалістів; автоматизація інформаційної технології статистичного аналізу інформаційних ресурсів, скорочення часу на документування для дільничних і цехових терапевтів, лікарів-спеціалістів; підвищення якості організації профілактичних оглядів, диспансеризації і діагностики контингентів пацієнтів, що обслуговуються, із перенесенням акценту на профілактику, та знизити захворюваність і інвалідність;
• підвищення інтенсивності і раціональності завантаження персоналу, скорочення часу очікування лікарського прийому;
• створення умов для оперативного планування, ефективної організації і керування діяльністю медичного закладу, а також передумов для гнучкої організації праці і введення нових засобів медичного обслуговування: платних послуг, технологій типу „сімейний лікар";
• створення умов для регулярної оцінки і прогнозування характеристик станів, що узагальнюють здоров'я контингентів.

      Основною одиницею в автоматизованій інформаційній системі медичного документообігу „ТАЛАН" є документ. Під документом в системі „ТАЛАН" розуміється стандартний медичний документ, який зберігається в базі даних актуальної інформації та зв'язаний по ідентифікаційному коду з записом в банку даних населення. Таким чином, Систему можна розглядати як деякий „інструмент", що здійснює за запитом користувача пошук тієї чи іншої інформації для перегляду, вивчення, редагування і прийняття рішень.
      Система побудована на модульному принципі, що дозволяє при необхідності розширювати і доповнювати її функціональні можливості для вирішення додаткових завдань. В системі реалізовані наступні функціональні модулі:

• Модуль "Загальні форми" - модуль введення медичних документів про прийом і діагностику пацієнтів;
• Модуль "Звітні форми" - модуль медичної статистики, аналізу та планування;
• Модуль "Довідкова інформація" - модуль нормативно-довідкової та умовно-постійної інформації, реєстрації пацієнтів та персоналу, районів та закладів обслуговування;
• Модуль «Адміністративні функції".

• створення персоніфікованого реєстру - банку даних населення; розробка і використання актуальних баз даних;
• планування і контроль проведення медичних профілактичних оглядів, флюорографічних профілактичних оглядів, диспансеризації, щеплень;
• облік і аналіз стану інвалідності, забезпечення підтримки процесів реабілітації і соціальної адаптації інвалідів;
• облік і аналіз стану пацієнтів, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, в т.ч. інвалідів ЧАЕС;
• автоматизація ведення комп'ютерної медичної картки пацієнта як ядра системи;
• оперативне відображення медичної інформації про пацієнта в різноманітних формах із метою надання інформаційної підтримки лікаря при діагностиці і лікуванні;
• аналіз розповсюдженості, захворюваності, диспансеризації, реабілітації, інвалідизації пацієнтів;
• аналіз і контроль ефективності поліклінічної допомоги;
• оцінка якості діяльності окремих медичних колективів.

• введення і контроль медичних документів, зв'язаних із записами банку даних пацієнтів;
• збереження актуальної інформації в базах даних;
• пошук, редагування, використання медичних документів;
• архівація банку даних пацієнтів і баз даних актуальної інформації з наступним використанням для аналізу динаміки розповсюдженості та захворюваності пацієнті.

• Талон амбулаторного пацієнта;
• Талон диспансерного пацієнта;
• Талон медичного профілактичного огляду;
• Талон амбулаторного обстеження по кабінету;
• Картка пацієнта денного стаціонару;
• Картка пацієнта стаціонару;
• Списки пацієнтів, які пройшли флюорографічний профілактичний огляд;
• Списки пацієнтів, яким провели щеплення.

• Відомість про відвідуваність спеціалістів;
• Звіт про відвідуваність спеціалістів за рік;
• Диспансерне спостереження, захворюваність, розповсюдженість;
• Зведена відомість вперше виявлених нещасних випадків, отруєнь, травм;
• Хірургічна робота;
• Звіт про роботу денного стаціонару;
• Звіт про роботу стаціонару;
• Списки пацієнтів, які пройшли медичний профілактичний огляд;
• Виконання плану з медичного профілактичного огляду;
• Відомість медичного профілактичного огляду;
• Списки пацієнтів, які пройшли ФПО;
• Виконання плану з ФПО по підрозділах;
• Виконання плану з ФПО по підрозділах за рік;
• Список пацієнтів, що відносяться до групи ризику ФПО;
• Виконання плану з ФПО групи ризику;
• Списки пацієнтів, яким провели АДП-М щеплення;
• Виконання плану з АДП-М щеплень;
• Виконання плану з АДП-М щеплень за рік;
• Звіт по інвалідам по підрозділах;
• Звіт по інвалідності за типами (списки);
• Звіт по пацієнтам, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС;
• Відомість диспансерного нагляду пацієнтів по відділеннях.

• банк даних населення, який може формуватись з різних джерел: як постійна вибірка з загальнодержавних, територіальних (районних, міських, баз даних відділів кадрів організацій, підприємств, баз даних житлово-експлуатаційних контор), локальних (студентська поліклініка, поліклініка сімейного лікаря, медсанчастина, лікувально-профілактичний заклад, амбулаторія і т.д.); як оперативна інформація (швидка допомога, диспансери, клініки, діагностичні центри, наукові інститути, центри і т.д.). Банк даних населення містить блок персоніфікованої інформації про пацієнта, блок адресних даних, блок даних про фізичний та психічний стан пацієнта;
  
• довідник персоналу - за алфавітом та за спеціальністю, години прийому, інша довідкова інформація;
• довідник району обслуговування (за адресами, за навчальними закладами, за районами міста, за підприємствами);
• стандартні міжнародні, національні, галузеві та вузькоспеціалізовані довідники.

• оптимального використання пропускної спроможності каналів зв'язку;
• підвищення усталеності до збоїв за допомогою застосування транзакційоного підходу при роботі з даними;
• досягнення максимальної продуктивності функціонування технології в цілому.;
• сучасний графічний інтерфейс користувача з системою допомоги;
• забезпечення ідентифікації користувача з наступним відповідним обмеженням доступу до даних;
• високий ступінь інструментальності, що дозволяє модифікувати структуру і склад первинних даних і виключити небезпеку втрати даних;
• умова високого рівня стандартизації первинних даних і виключення помилок при введенні інформації;
• висока надійність збереження інформації;